Наприкінці вересня Господь допоміг дістатися нещодавно звільненого Куп’янська на Харківщині та привезти мешканцям харчі. Тривалий час люди існували на межі життя та смерті. Усюди – страшні руїни, які окупант залишає по собі. 
Люди не їли хліба
7 місяців. Були раді кожній буханочці свіжого хліба.
Паралельно по милості Господа ми також сіяли людям хліб духовний.
За все слава нашому люблячому Небесному Батьку!
Відвідування колонії
З милості Божої та за Його сприяння кінець вересня був плідним.
27 вересня відвідали Виправну колонію №99 у с. Біленьке.
На даний момент це єдина колонія, що залишилася, на неокупованій території Запорізької області. Зараз там утримується близько 600 ув’язнених (для порівняння, 1998 року їх було близько 3600 осіб).
Підтримали людей продуктами харчування.
Господь допоміг послужити Словом та ділом!
10 грудня відбулося свято в Церкві “Примирення”.
Вже 27 років, як започаткувалася їх Церква у м.Запоріжжя. Весь цей час звершує служіння пастора Гречко Володимир.
З 27 річницею щиро привітав Церкву єпископ Запорізького обласного Об’єднання УЦХВЄ Андрій Лисенко. Він послужив присутнім щедрим словом настанови, підбадьорення і натхнення, а також звершив молитву за зцілення людей.
Була звершена молитва благословіння за пастора Гречко Володимира, за усіх служителів Церкви та за кожного члена церкви.
ВІТАЄМО !
4 грудня єпископ Лисенко Андрій Петрович разом із заступником єпископа Ободенко Сергієм Івановичем рукопоклали Хафізова Руслана на служіння пастора у церкви “Еммануїл”, а також Марченко Роману вручили посвідчення капелана. Звершили молитву благословіння за наших братів, щоб Господь рясно їх благословив у служінні.
Руслан Хафізов здійснює служіння голови Департаменту “Дитяче служіння” у нашому Об’єднанні.
Вітаємо наших братів та бажаємо бути вірними Господу та посвяченими у служінні!
СІМЕЙНА КОНФЕРЕНЦІЯ пройшла у м.Запоріжжі.
Тема: “Сім’я в умовах війни”
Словом до присутніх поділився єпископ Запорізького обласного Об’єднання УЦХВЄ – Лисенко Андрій.
Молитву за конференцію звершили помісні пастори Ободенко Сергій та Хафізов Руслан.
Центральну тему викладав голова Департаменту “Сімейного служіння” – Шевчик Олександр.
Війна внесла свої корективи у сім’ї українців.
Дуже багато питань різних напрямків задають люди про проблеми, які виникли із-за війни. Люди приходять , пишуть та дзвонять, щоб проконсультуватися.
Що важливо розуміти у цей час та, як реагувати на нові виклики, щоб зберегти сім’ю у мирі, любові та злагоді, брати та сестри змогли почути на цій Конференції, що пройшла у суботу 27 серпня.
Радо усіх бажаючих прийняла у своєму молитовному будинку Церква “Еммануїл”
Рясних усім Божих благословінь!
Наше Об’єднання постійно проводить допомогу людям у прифронтовій зоні та евакуйовують бажаючих на броньованому автобусі. Ось і зараз відбулась така евакуаційна поїздка у м.Оріхів.
Відповідаючи на питання, що є найголовнішою допомогою для людей, єпископ Андрій Лисенко, що здійснює ці поїздки під обстрілами, говорить; «Найважливіша пдопомога людям, це вказати на Того, Хто може дійсно допомогти, та зцілити поранені душі і серця. Це наш Господь Ісус Христос, який з нами посеред горя і страждань. Віримо в Його захист та перемогу.
Церква “Еммануїл”, що у м.Запоріжжя проводить велику роботу з переселенцями у Хостелі.
Ісаєва Юлія дає таку інформацію про це служіння.
З початку війни наші хостели прийняли понад 2500 людей (пріоритет матусі з дітьми). Перший хостел був відкритий нами 8 березня, другий – 6 квітня.
Ми щодня приймаємо близько 60 осіб в обох хостелах. Це люди, які прямо з траси потрапляють до нас із розподілу гуманітарного штабу Запоріжжя.
Понад 100 людей евакуйовано нами на церковних автобусах та наших особистих автомобілях на більш безпечні території.
І ми плануємо продовжувати та розширювати наше служіння людям із гарячих точок України. Тому що потреба в цьому все ще не зменшується, а зростає. Слава Богу, що людям вдається вирватися із зон бойових дій і вони щоночі великими колонами прибувають до Запоріжжя, де ми маємо можливість дати їм ночівлю, їжу та все необхідне, щоб відпочити та рухатися далі.
А зараз хочемо звернутися до всіх, хто підтримує це служіння: Друзі! Ми разом з вами робимо ВЕЛИКУ справу! Праця наша не дарма. Дякуємо кожному за участь.
